XXV кадр - Біла ворона

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами
Невідомо
Як мені хмари оминути,
Але коли відлітав, то розумів, що так і буде

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами
Невідомо
Як мені хмари оминути,
Але коли відлітав, то розумів, що так і буде

Я розумів, що так і буде, 
але нехай
І крила не зламає жодна 
чорна печаль

Озирнувсь назад, 
чого тіки не траплялось,
Знаєш, іноді від того стає так лячно
Іноді спогади зносять башню

Не життя, а купа новел, окей
До оригіналу вношу правки, god damn!

Нарешті зрозумів, хто справді поряд,
Досить витрачати час на хворих, кволих, непрозорих

Я не про зорі, не про лепрозорій
Власноруч перемалювати власну траекторію

Це так приємно й круто
Коли крила обидва більш не мають бруду

Ще сотні кроків, сотні нових сцен
Мене так вабить результат,
Але встає лиш на процес

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами
Невідомо
Як мені хмари оминути,
Але коли відлітав, то розумів, що так і буде

Я наче біла ворона
Відбиваю світло крилами
Невідомо
Як мені хмари оминути,
Але коли відлітав, то розумів, що так і буде