Golubenko - Обійми

Постій, хоч шлях буває іноді не простим, 
Я давно хотів сказати: «прости» 
Послухай, я без тебе ніби пустий 
Пусти мене 
В свої обійми знову, 
Благаю я, а потім побіжимо додому під дощем 
Як раніше, квіти найніжніші у твоє волосся 
Що потрібно ще? 

Наші думки один одного так просять, 
Щоб хоч на мить усе знову почалося 
І нехай ми колись вкотре розбіжимося,
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся 

Наші думки один одного так просять, 
Щоб хоч на мить усе знову почалося 
І нехай ми колись вкотре розбіжимося,
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся 

Ще хоча б раз зловити погляд на собі 
Ще хоча б раз почути «тільки не іди», о-о
Я знов страждаю без свідомої мети, 
Та врятувати мене можеш тільки ти 

Ти, тільки в тобі моя правда 
Промінь сонця в середині листопада 
Не важливо як довго й далеко іти 
Якщо поруч з моїми будуть твої сліди 

Тону в твоїх очах, 
Я тону в твоїх очах, 
Допоможи

Наші думки один одного так просять, 
Щоб хоч на мить усе знову почалося 
І нехай ми колись вкотре розбіжимося,
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся 

Наші думки один одного так просять, 
Щоб хоч на мить усе знову почалося 
І нехай ми колись вкотре розбіжимося,
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся