JEVAGA - Повільний танець

Напевно це останній повільний танець
Я поки ще кохаю, дивлюсь у очі
У цій чарівній сукні мене згадаєш
Бо серце забути мене не схоче

І може це востаннє зірки на небі
Розкажуть на двох про одне кохання
Я не забуду день як ми натхненно
Танцювали востаннє

Ця історія про двох людей
Написав про них один поет
Вони читали зорі кожен день
Наче заголовки із газет

І про щось там тихо грав вініл
А їм добре так було удвох
І може це про нас чи так здалось мені
У фільмах про любов

Напевно це останній повільний танець
Я поки ще кохаю, дивлюсь у очі
У цій чарівній сукні мене згадаєш
Бо серце забути мене не схоче

І може це востаннє зірки на небі
Розкажуть на двох про одне кохання
Я не забуду день як ми натхненно
Танцювали востаннє

В обійми кидались голодні
Додому в метро – за останні
Вже холодно було надворі
Та тепло під чай у вітальні

А той вініл, він останню вже
Дограє – вони не прощаються
Повірила б що це не ми
Та знов самотня прокидаюсь я

Напевно це останній повільний танець
Я поки ще кохаю, дивлюсь у очі
У цій чарівній сукні мене згадаєш
Бо серце забути мене не схоче

І може це востаннє зірки на небі
Розкажуть на двох про одне кохання
Я не забуду день як ми натхненно
Танцювали востаннє