Morphom, VovaZiLvova - Рідня

Якщо стало важко
Пам’ятай щодня
Захищає пташка
Своє пташеня
В небі вітер вільний
Хмари розганя
Разом ми є сильні
Разом ми рідня

Простими словами, про важливі речі,
В світі де найважливіші речі, це не речі.
Любимо рідню заочно, та за належне приймаєм,
А цінувати починаєм лиш коли втрачаєм…
Життя мені нагадує це й навчає натхненно
Щоб я не проклинав, а дякував благословенно
Смиренно щоб дивився викликам долі в обличчя
Коли мій хрест мене з собою на Голгофу кличе
Кожному по силах і кожному по талантах,
Тато каже: «В когось зупа рідка, в когось дрібні діаманти»
Але хто іде, той дійде, нумо разом йти наш шлях
Помагати якшо хтось блукає на чужих стежках
Помогти вернутись додому, вернутись до себе
Ненависть лишити в минулому, нам отрути не треба
Ця ніч закінчиться, і сонце буде знов світити
День новий прийде і нам у ньому жити

Якщо стало важко
Пам’ятай щодня
Захищає пташка
Своє пташеня
В небі вітер вільний
Хмари розганя
Разом ми є сильні
Разом ми рідня

Рідня не тільки вдома, рідня по цілому світу
Всюди де гостинність відчувають українські діти
Всюди де є ті, хто разом з нами і словом і ділом
Хтось папером і чорнилом хтось душею й тілом
Де були ми, що згубили - все водою змило
Та кому життя дається - тим даються й сили
А кому даються сили, з них перших спитають
Інколи найкращих найпершими забирають…
Рідня не тільки нам за кров’ю, рідня за Духом
Всюди де мову впізнають, а потім слухають
Де «Героям слава!» відповідають на наше гасло
Дух рідні палає ясно й ніколи не згасне
Нам вогонь цей пильнувати, нам його палити
Нам народжуватись знов і знов і нам тут жити
Нам перемагати, падати, вставати і летіти,
Нам самих себе й своє життя творити